18 лютого

…На Майдані збирається народ, на вівторок оголошено «мирний наступ» на Верховну Раду з вимогою ухвалити всі рішення для виходу з кризи. На площі багато жінок з дітьми, літніх людей. Хлопців зі щитами й палками з самооборони не більше 15 %.

…Беркут у Маріїнському вишикувався стіною метрів 150. Повз нас стали проносити поранених – здається до Будинку офіцерів. І тоді Беркуту дали команду «вогонь». …був такий обстріл гранатами й помповими рушницями, що встояти було нереально. А в нас навіть каміння не було,…

…Як відомо згодом в мережі з’явилося відео, на якому видно як правоохоронці несуть на ношах обезголовлене тіло.

… тільки-но беркутівці вишикувалися, одразу зробили «черепаху» й пішли у наступ. Ми відбивалися як могли – тими ж коктейлями, камінням. Але вистояли всього 15 хвилин. Цього вистачило, щоб з Українського дому евакуювали народ….Доганяли в основному жінок і старих. І били їх. Мізків нема зовсім.

….З Грушевського я перебрався на барикаду на Інститутській. Бачу стоїть жінка з дитиною років півтора, а ці ідіоти її водою давай поливати, якраз водомет підігнали. Я її щитом прикрив і почав відводити, а з самого аж тече, вся одежа мокра.

.. В палаті був чоловік, у якого на лобі розірвалась граната – два ока вибило. …..Наступного дня, з лікарні поранених почала забирати міліція.

19 лютого

…Підпалили Будинок профспілок… Всіх поранених винести не встигли. Тих, що були на третьому поверсі, евакуювали. З вищих поверхів кого винесли, а кого ні. У будівлі залишилися чоловік 40 – 50, не менше. Люди згоріли. Про це ніхто не говорить, бо нікому це не потрібно, крім тих хлопців і дівчат, які тут рятували людей.

…Крім того, Небесна Сотня… Вона не одна. Коли евакуювали готель «Дніпро» під час наступу Беркута, мої друзі розповідали, що відступали буквально по тілах… Загиблих – чоловік п’ятсот.

…Десь опівдні 19-го почав народ підвозити скати, бо до того не було чим палити. Кидали у вогонь все – матраци, куртки…

20 лютого

…Почалася так звана контратака Майдану. «У них огнестрелы, у них огнестрелы… Коротше вони почали тікати всі. Ну так, де в кого була і мисливська зброя, й інша, до того ж вони знали, що у Львові захопили склади зі зброєю. Вони ж герої зі зброєю проти людей з паличками і камінчиками. А коли по них почали палити, то й розбіглися. За інерцією хлопці побігли за ними, а там снайпери…

…У наступ спочатку пішли чоловік тридцять, не більше. А вже за ними побігли інші. Крім того, більше вранці підоспіли люди з інших міст, народу на Майдані було значно більше, ніж напередодні.

…Стримувати ментів було дуже важко. …Беркутівці вибігали з Жовтневого палацу і потроху відступали, а ми прямували за ними. Відходячи, вони відстрілювалися з автоматів. Дві кулі влучили в руку моєму товаришу.

….Приїхав на Майдан приблизно опівдні, … пам’ятаю дуже погано, лише якісь уривки. Знаю, що виніс з Інститутської не менше чотирьох трупів. Поранених не рахував. Щити були як картон, бронежилети пробивало на виліт. Акуратна дірочка спереду і акуратна дірочка ззаду, а всередині м'ясо, органи, кістки.

Хочу сказати, що були снайпери, які тільки ранили, не вбивали. І навіть намагалися ранити якомога «слабше», прострілювали м’язи, цілили так, щоб не зачепити кістку. Але більшість стріляли «на убой»: голова, шия, серце. …Більше я нічого не пам’ятаю.

 Перші чотири дні мені снились убиті. Зараз трохи легше. Наступні дні після вбивств були виснажливі морально, бо на Майдані постійно відспівували загиблих. Кожного разу доводилось бігти до труни й допомагати родичам.

Середа, 19 лютого 2020 09:31

У районній раді

У районній раді

18 лютого заступником голови районної ради Василем Латенком проведено засідання постійних комісій районної ради.

Розглянуто дванадцять питань порядку денного п’ятдесят шостої сесії районної ради.

Зокрема затверджено до розгляду на пленарному засіданні сесії звіт про виконання районного бюджету за 2019 рік та внесення змін до районного бюджету на 2020 рік, а також: внесення змін до окремих програм та двох програм зняття з контролю через закінчення терміну дії.

Колегія районної державної адміністрації

3 лютого голова Смілянської райдержадміністрації Валерія Бандурко провела засідання колегії райдержадміністрації, у якій взяли участь: керуючий справами виконавчого апарату районної ради Володимир Тарахтій, керівники структурних підрозділів адміністрації, сільські голови, керівники установ, організацій району.

Про стан боротьби зі злочинністю та правопорушеннями, забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян на території району у 2019 році та вжиття заходів щодо її профілактики у 2020 році доповів начальник Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області Олег Калюжний.

Про роботу райдержадміністрації щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення у 2019 році та про стан реалізації виконавчими комітетами сільських рад делегованих повноважень органів виконавчої влади присутніх поінформувала голова райдержадміністрації Валерія Бандурко.

Про стан здійснення роботи з персоналом та дотримання вимог законодавства про державну службу в апараті та структурних підрозділах районної державної адміністрації у 2019 році розповіла головний спеціаліст сектору управління персоналом апарату райдержадміністрації Ольга Сербіна.

Одним з найактуальніших питань на сьогодні є стан профілактики та захворюваності на ГРВІ. З інформацією щодо цього виступили головний державний санітарний лікар Віктор Крижанівський, головний лікар комунального некомерційного підприємства «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Тетяна Проценко та головний лікар комунального некомерційного підприємства "Смілянська багатопрофільна лікарня ім.С.Бобринської" Зоя Зирянова.

Понеділок, 03 лютого 2020 15:56

На зборах громадян села Носачів

На зборах громадян села Носачів

84439730 197234468338111 1123904765684613120 o2 лютого у с.Носачів проведено загальні збори громадян з обговорення  об’єднання громади села із Ротмістрівською сільською радою. Збори провів Носачівський сільський голова Віктор Кравченко, який і був ініціатором такого формату об’єднання громад.

В обговоренні взяли участь 208 жителів села, заступник голови районної ради Василь Латенко, депутати районної ради Василь Мельник та Віктор Золотоверхий, Ротмістівський сільський голова Володимир Ховайба, його заступник Ігор Волошин, профільні спеціалісти виконавчого комітету Ротмістрівської сільської ради.

Світлана Синьопуп інформувала учасників зборів про показники фінансово-економічної діяльності громад, що об’єднались навколо Ротмістрівки,  Валентина Вдовиченко – про функціонування освітньої галузі.

Результатом тривалого докладного обговорення стало схвалення громадою села ініціативи приєднання Носачева до Ротмістрівської сільської ради.

Нарада з головою обласної державної адміністрації

29 січня у малій залі будинку держустанов відбулась робоча нарада з актуальних питань життєдіяльності міста Сміла та Смілянського району, яку провів голова Черкаської облдержадміністрації Роман Боднар.

У нараді взяли участь народний депутат України Сергій Рудик, заступник голови районної ради Василь Латенко, депутати Василь Мельник, Віктор Золотоверхий, Олександр Гончаренко, Ігор Римський, голова райдержадміністрації Валерія Бандурко, міський голова Олексій Цибко, їх заступники, керівники структурних підрозділів, керівники регіональних відділень центральних органів влади, сільські голови, керівники підприємств, установ та організацій міста та району.

Обговорено ряд актуальних питань соціально-економічного розвитку регіону. Зокрема, щодо завершення реформи децентралізації, проблемних питань у сфері житлово-комунального господарства міста.

Середа, 29 січня 2020 08:27

"Кіборги" минулого століття

"Кіборги" минулого століття

29 січня 1918 року на залiзничнiй платформi в Крутах  520 українських воякiв, юнакiв і студентiв, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою зустріли боєм вдесятеро переважаючу армію більшовиків, що рвались до Києва, маючи бронепотяг та артилерію.

Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму, українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім, під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 хлопців, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили. Згодом майже всіх героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

Українців під Крутами загинуло, за різними оцінками, 70–100 осіб. На сьогоднi вiдомi прiзвища двадцяти з них.

Втрати бiльшовицьких вiйськ сягали 300 воякiв.

Затримавши ворога на чотири дні, українські війська дали змогу укласти  мир між урядом Української Народної Республіки і державами Четверного союзу. Перемовини закінчилися 9 лютого 1918 року підписанням Брестського мирного договору. Він визначав:

визнання Четверним союзом самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин;

спільні кордони УНР та Австро-Угорщини на довоєнних межах (Холмщина та Підляшшя відходили Україні); Східна Галичина та Буковина виділені в окремий коронний край;

кордон із Польщею, що мав бути визначений комісією “на основі етнографічних відносин і бажань людности”;

відмову сторін від взаємних претензій на відшкодування збитків, спричинених війною;

обмін військовополоненими та встановлення дипломатичних відносин;       

постачання УНР іншій стороні до 31 липня 1918 року 60 мільйонів пудів хліба, 2750 тисяч пудів м’яса, іншої сільгосппродукції та промислової сировини;

додаткову умову – грошова позика в 1 мільярд карбованців і збройна допомога Українській Народній Республіці у боротьбі з більшовиками.

Тим часом 4 лютого 1918 року більшовицькі війська Михайла Муравйова підійшли до Києва. Під гуркіт гармат Центральна Рада приймала важливі закони – про ліквідацію права власності на землю та демобілізацію.

Через два дні почався масований артилерійський обстріл, ще через 3 дні муравйовці ввірвалися у місто. 11 лютого 1918 року більшовики проголоcили в Києві Українську Робітничо-Селянську Республіку та її Народний секретаріат.

У квітні 1918 року завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ (відповідно до Брестського договору) українці звільнили від більшовиків майже всю Україну. Отже, бій під Крутами став боєм за майбутнє України.

Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на кілька днів, коли тривали переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. Важливо було, аби на той момент українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.